пятница, 15 ноября 2013 г.
среда, 13 ноября 2013 г.
11 клас
1. Здатність організму набувати нових ознак у процесі онтогенезу (індивідуальний розвиток) називається :
а) спадковість
б) мінливість
в) кросинговер
2. Гени розташовані в ідентичних ділянках гомологічних хромосом:
а) алельні
б) неалельні
в) гомологічні
3. Сукупність генів які організм отримує від батьків:
а) каріотип
б) генотип
в) фенотип
4. Ген, що подавляє дію іншого гена, називається:
а) гомозиготний
б) рецесивний
в) домінантний
Задача:
1. У дрозофіли рецесивний ген lethal-50 ,локалізований в Х-хромосомі,що володіє летальною дією. Від самки,гетерозиготної за геном-1,одержано 60 потомків. Скільки з них чекають самок і скільки самців?
2. Плоди томатів бувають червоні і жовті, гладкі і пухнасті. Ген червоного кольору домінантний, ген пухнастості рецесивний. Обидві пари знаходяться в різних хромосомах.
а) Яке потомство можна чекати від схрещування гетерозиготних томатів з червоними і гладкими плодами з особиною, гомозиготною за двома рецесивними ознаками?
б)Із зібраного в господарстві врожаю помідорів виявилося 36 тисяч гладких червоних і 12 тисяч червоних пухнастих. Скільки серед врожаю буде жовтих пухнастих помідорів, якщо вихідний матеріал був гетерозиготний за обома ознаками?
суббота, 2 ноября 2013 г.
Склянка води може збільшити ефективність роботи мозку на 14%
Вчені
з Університету Східного Лондона провели цікавий експеримент, який показав, що
якщо ви відчуваєте найменшу спрагу і не втамовуєте її, то ефективність роботи
мозку досить сильно знижується. ”Якщо ви довго не можете впоратися з тим
чи іншим завданням, склянка води зможе вам у цьому допомогти”, – передає
видання Daily Mail. Даний спосіб особливо ефективний, якщо людина відчуває
сильну спрагу, повідомляється в статті.
В
експерименті взяли участь 34 чоловіків і жінок. Добровольці проходили кілька
тестів на інтелект два рази на день – після сніданку, який складався тільки з
брикетованого зернового концентрату і після вживання брикетованого зернового
концентрату, який учасникам було запропоновано запити пляшкою води.
У
добровольців, які не відчували спраги, була відзначена однакова швидкість
реакції як при вживанні води, так і без неї. Однак учасники, які відчували
спрагу, на 14% швидше справлялися із завданням після того, як попили,
повідомляється в статті, опублікованій в журналі Frontiers in Human Neuroscience.
“Ми
припускаємо, що такий ефект зумовлений тим, що вода допомогла “звільнити”
області мозку, зайняті “інформуванням” організму про свою спрагу” – зазначила
керівник дослідження Фіона Макрей.
Зіткнувшись
з вірусом грипу, В-клітини імунної системи починають виробляти антитіла, які
будуть специфічно зв’язуватися з білками вірусу і сигналізувати іншим імунним
клітинам, що те, з чим вони зв’язалися, потрібно негайно
з’їсти. Спільними зусиллями клітини позбавляють організм від вірусу, але
при цьому якась частина В-клітин не зникає, а залишається нести варту в
легенях. У пам’яті у таких В- клітин зберігається інформація про те, як
виглядає вірус, і у випадку повторного проникнення вони тут же почнуть
виробництво необхідних антитіл.
Вірус
грипу, однак, чудово обізнаний про хитрість з В- клітинами пам’яті, і саме їх
він вибирає першою мішенню для атаки. Про це пишуть у журналі Nature дослідники
з Інституту Уайтхеда (США) , які вперше вивчили, як вірус справляється з
пам’яттю імунітету.
Якщо
коротко, то молекулярна пам’ять В- клітин обертається проти них самих: на їх
поверхні є спеціальні рецептори для вірусу грипу, щоб вчасно його виявити, –
проте вірус за допомогою цих же рецепторів проникає всередину, пригнічує синтез
антитіл і в підсумку вбиває клітину.
Все
це відбувається занадто швидко, щоб імунна система встигла зрозуміти, що за
патоген проник в організм. І ось результат: всю роботу по розпізнаванню вірусу
і налаштуванні В-клітин проти нього доводиться починати заново.
Виявити
цю здатність вірусу атакувати клітини пам’яті було нелегко: таких клітин дуже
мало, і їх взагалі досить важко витягти з тканин. Тому Стефані Дуган (Stephanie
Dougan) і її колеги пішли на хитрість: вони приєднали до частинок вірусу грипу
флюоресцентний білок і тільки так змогли побачити імунні клітини пам’яті з
рецепторами проти вірусу грипу. У таких В-клітин витягували ядра і
пересаджували їх у яйцеклітини, з яких у підсумку виходило багато
вірус-специфічних лімфоцитів пам’яті. Маючи на руках достатньо матеріалу, вчені
розгледіли деталі взаємодії між клітинами і вірусом.
Як
вважають автори роботи, таким вивертом можуть користуватися і інші віруси,
тобто це не індивідуальна риса грипу. Мабуть, якщо В -клітини пам’яті будуть
захищені від атаки вірусу, це сильно зменшить шанси інфекції на успіх.
Залишилося лише зрозуміти, як їх захистити від таких атак…
Подписаться на:
Сообщения (Atom)